Жахатися
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 20:26, 27 березня 2024; Doandriievska.fufkm23 (обговорення • внесок)
ЖАХАТИСЯ
аюся, аєшся, недок.
1. Відчувати жах перед ким-, чим-небудь, дуже лякатися кого-, чого-небудь.
- — Так коли ж, — заторохтіли дівчата, — ваш Прокіп Іванович, недурно його панною звете, жахається дівчат (Олекса Стороженко, I, 1957, 189);
- Гуцул лякався не тільки пана і жандарма, він жахався на кожному кроці відьми, упиря, мольфара і всякого іншого чортовиння (Петро Козланюк, Сонце.., 1954, 4);
- Йому стало жаль цих людей, що раз по раз зводили свої погляди до неба, жахаючись найменшого гуркоту (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 78);
У порівняннях.
- Стрічні хаджі одвертались од нього, немов жахались грішника (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 158);
// за кого—що.
- Відчувати страх, побоювання і виявляти турботи про кого-, що-небудь. Відчуваючи, як б'ють хвилі у борт пароплава, Кар жахався за долю маленької шлюпки (Микола Трублаїні, I, 1955, 305).
2. Здригатися, робити судорожні рухи, кидатися з переляку, від страху (перев. у сні).
- — Хоч ще до вечора і далеко, а як налякаєш мене, то усю ніч буду жахатись і не спатиму: усе відьом буду боятися (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 170);
- Микола всю ніч жахався — йому снилось, що жандарми женуть батька, матір, його самого (Семен Скляренко, Легендарний начдив, 1957, 9).
