Нічогий
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 09:32, 26 березня 2024; Y.volynets (обговорення • внесок)
Нічо́гий, -а, -е. 1) «поганенький; непоганий» похідне утворення від нічо́го «непогано; так собі» (пор. р. ничего́ «тс.», п. niczego «непогано», niczegowaty «нічогенький») бр. [нічо́гі] «поганий»
Сучасні словники
нічогий — Нічо́гий, -а, -е
- Брати взяли собі лучних (коней), а дурню остався на(й)гірший, нічогий. Чуб. II. 409.
- Наш господарь чоловік собі нічогий. Словник української мови Грінченка
Фонетичні та словотвірні варіанти
- занечогі́лий «такий, що прийшов до занепаду»
- нічоге́нький
