Добавка
Добавка, -ки, ж. Прибавка. Без добавки і борщ не смашний. Ном. № 10589.
Зміст
Тлумачення у сучасних словниках
Словник української мови: в 11 томах
ДОБА́ВКА, и, жін., розм.
1. Те саме, що добавляння. Мітка [атома] найпростіше досягається добавкою незначної кількості радіоактивного ізотопу (Наука і життя, 5, 1959, 21); Використання.. борошна [з сіна] з незначною добавкою концентрованих кормів дало змогу зберегти поголів'я свиней (Соціалістичне тваринництво, 2, 1956, 10); // Те, що є доповненням до чого-небудь. Без добавки і борщ не смачний (Номис, 1864, № 10589); Відомо, що вже стародавні будівельники для поліпшення водостійкості вапняних розчинів добавляли до них деякі речовини, які надавали вапну здатності затвердівати у воді. Такі добавки називали гідравлічними (Таємниці вапна, 1957, 57).
2. Додаткова порція їжі. — Нехай мене гусениця передушить, коли я не заробив у вас доброї вечері з добавкою... (Юрій Яновський, II, 1954, 140); Вона таким смачним борщем пригостила дорогого гостя, що він і добавки попросив... (Василь Минко, Ясні зорі, 1951
Всесвітній словник української мови
https://uk.worldwidedictionary.org/%D0%B4%D0%BE%D0%B1%D0%B0%D0%B2%D0%BA%D0%B0
відмінок однина множина
називний доба́вка доба́вки
родовий доба́вки доба́вок
давальний доба́вці доба́вкам
знахідний доба́вку доба́вки
орудний доба́вкою доба́вками
місцевий на/у доба́вці на/у доба́вках
кличний доба́вко* доба́вки*
Ілюстрації
Файл:Example.jpg|Опис2
</gallery>