Рахманний
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 21:54, 23 березня 2024; Tvposternak.fufkm23 (обговорення • внесок)
Рахманний, -а, -е. Смирный, тихій. Рахманний кінь. Черниг. у. РАХМАННИЙ, а, е. Смирний, тихий; спокійної вдачі. Сліпому видно, рахманний отрок. Наче і не син Хмеля (Рибак, Переясл. Рада, 1953, 90); Коню мій, рахманна тварино, З тобою в дитинстві я подружив! (Доб., Тобі, народе.., 1959, 39); * Образно. Ой ти, земле, люба земле, - всю ж тебе душа приємле [приймає]. Ти рахманна і пухка (Тич. II, 1957, 8).
