Хвастати

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 19:04, 23 березня 2024; Ophorbliuk.fufkm23 (обговореннявнесок)

(різн.) ← Попередня версія • Поточна версія (різн.) • Новіша версія → (різн.)
Перейти до: навігація, пошук

Хвастати, -таю, -єш, гл. Хвастать. Не хвастай, що в тебе сто рублів є. Ном. № 11213. [[[Категорія:Хв|https://slovnyk.ua/index.php]]] ХВАСТАТИ, аю, аєш, недок. Хвалити себе, хвалитися ким-, чим-небудь. Здоров'я моє краще, та я ще боюсь хвастать (Л. Укр., V, 1956, 189); - Я ще буду пити,- хвастаючи, сказала вона. І знову налила чаю, знову підсипала у його більше, ніж перший раз, вина (Мирний, III, 1954, 279); Матвій говорив з захватом, і тому здавалося, ніби він трохи хвастав (Коз., Нові Потоки, 1948, 107).