Чепельгати

Чепельга́ти, -га́ю, -єш, гл. Пилить (ножемъ). Годі тобі чепельгати! Розрізати пилкою дерево, камінь і т. ін. - Там - камінь обробляють - точать, пиляють, вистругують з нього всякі виробки (Мирний, IV, 1955, 330); Тиждень промайнув як один день. З ранку до ночі Шевченко пиляв і стругав, збивав ящики, щось пакував або зашивав у рогожу (Тулуб, В степу.., 1964, 191); Зуб'я поперечної пилки заточують з обох боків, внаслідок чого вона однаково добре пиляє, рухаючись в обидва боки (Гурток «Умілі руки..», 1955, 50); // Пилкою надавати потрібної форми, сточуючи нерівності. - П'ятий розряд мені дали. Пробу пиляв на відмінно (Собко, Звич. життя, 1957, 219); // перен., розм. Безперервно дошкуляти кому-небудь причіпками, повчаннями, дорікати чимось. Якщо я кого пиляю, то хіба саму себе, та воно зате нікому не вадить (Л. Укр., V, 1956, 110); Вона пиляла сина весь час, починаючи з того дня, як тільки він зіп'явся на ноги і почав розуміти мову. Пиляла й пиляла безупинно, поки зробила з нього боягуза, нікчему (Хижняк, Невгамовна, 1961, 159).https://slovnyk.ua/index.php?swrd=%D0%9F%D0%B8%D0%BB%D1%8F%D1%82%D0%B8