Баговиння
Баговиння и баговіння, -ня, с. Родъ водорослей. І рибалка випливає, несе на сорочку баговіння зеленого. Шевч. Витягли повний волок баговиння, карасів, линів, раків і жаб. Левиц. Пов. 109. У Вх. Пч. II. 30: Conferva rivularis.
Словник української мови
БАГОВИННЯ, я, с. 1. збірн. Тонкі густі водорості. І рибалка випливає. Несе на сорочку Баговиння зеленого (Шевч., 1, 1951,169); Під прозорчастою,чистою, як сльоза, водою зеленіло якесь баговиння, зубчасте, тонесеньке, дрібне, як пух (Н.-Лев., І, 1956, 103);
2. Те саме, що багно 1-2; болото. Чавкають чоботи, які ви з трудом витягаєте з баговиння, видираєтесь на купину, і потім, з купини на купину перестрибуючи, наближаєтеся до очерету... (Вишня, II, 1956, 216); До вечора луки перед польським табором обернулися в баговиння, з якого коні вже насилу витягали ноги (Панч, Гомон. Україна, 1954, 407).
Синонімічний словник
баговиння (розм.)-грузьке місце з надмірно зволоженим ґрунтом, часто зі стоячою водою.
