Обрубувати
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 20:44, 14 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Обрубувати, -бую, -єш, сов. в. обрубати, -ба́ю, -єш, гл. 1) Обрубать, обрубить. Треба обрубати кригу на колодязі, бач як здорово намерзло. 2) — криницю. Вставить срубъ въ родникъ. Чуб. III. 150. Ой у полі криниченька обрубленая. Чуб. ІІІ. 149.
