Цінування
Цінування, -ня, с. 1) Оцѣнка. 2) Опись имущества для прод. съ аукц. торга. Цінувати, -ную, -єш, гл. 1) Цѣнить, оцѣнивать. Не вийшов цінувать, а вийшов продавать. Ном. № 10543. 2) Производить опись и оцѣнку имущества для аукціоннаго торга. Наїхали жиди, жиди-орандарі воли й вози цінувать. Рудч. Чп. 129.
Зміст
Словник Бориса Грінченка
Сучасні словники
ЦІНУВАННЯ, я, с. Дія за знач. цінувати. [Меценат:] Я тут назвав співця справдешнього. Не дуже він славутній, та се вже грекам сором, не співцеві. Я покажу Корінфові, що треба римлянина для цінування хисту, інакше хист лишиться неужитком (Л. Укр., III, 1952, 448); Молодечий запал юних більшовиків, ..їх гаряче поривання теж, коли треба, віддати життя за справу революції, за її чарівне, вимріяне завершення,- були таки дужчі за цінування бойових заслуг старших товаришів (Смолич, Мир.., 1958, 225).
