Обрікати
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 19:43, 14 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Обріка́ти, -ка́ю, -єш, сов. в. обректи́, -речу, -че́ш, гл. Обѣщать, пообѣщать. На заручинах... обрікають молодятам подарунки. О. 1862. IV. 7.