Обріка
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 20:43, 14 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Обріка, -ки, ж. Обѣтъ, обѣщаніе. Коли вже я дала обріку, то мушу йти пішки до Київа, а не їхати. Ковельск. у.