Обридник
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 20:42, 14 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Обри́дник, -ка, м. Гадкій, противный человѣкъ. Ти сам негідник, ти сам обридник, що жінки не маєш. Гол. І. 262.