Вінічук Тетяна Олександрівна

Завдання 1.1. Наукове дослідження з тематики практики

Вінічук Тетяна Олександрівна
студентка 2 курсу магістратури
Факультет інформаційних технологій та управління
спеціальність ‘Менеджмент’
освітня програма ‘Управління електронним навчанням в міжкультурному просторі
Київський університет імені Бориса Грінченка, м. Київ, Україна
tovinichuk.feu22@kubg.edu.ua

ВИКОРИСТАННЯ СУЧАСНИХ ЦИФРОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ ДЛЯ ОРГАНІЗАЦІЇ ПЕРСОНАЛІЗОВАНОГО НАВЧАННЯ В ПРОЦЕСІ ВИВЧЕННЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ

Анотація. Питання персоналізації навчання, переходу до більш гнучких та адаптованих під потреби учасників освітнього процесу підходів та методів викладання продовжує отримувати значну увагу дослідників, методологів, практикуючих викладачів та вчителів. Перехід до персоналізованого навчання продемонстрував на практиці, що чим ближчим до учня є об’єкт вивчення, чим актуальнішими для нього є засоби донесення та роботи з інформацією, тим більше він зацікавлений в опануванні знань та навичок, тим яскравіше проявляє свої здібності та потенціал, що в свою чергу підвищує ефективність навчання та покращує якість отриманих знань. Цифрові технології в перспективі можуть спростити перехід до персоналізованого навчання, збагатити навчальний процес, зробити його більш доступним та максимально результативним. Використання цифрових технологій в процесі організації персоналізованого навчання дає можливість врахувати інтереси та потреби кожного учня, мінімізувати затрати вчителя на підготовку матеріалів і, відповідно, допомагає оптимально використовувати всі наявні ресурси. В даній статті проаналізовано переваги та можливі позитивні наслідки переходу до персоналізованого навчання. Досліджено додаткові можливості для організації персоналізованого навчання, які відкриває використання цифрових технологій та онлайн-ресурсів. Проаналізовано наявні дослідження на тему персоналізації освіти. Розглянуто особливості використання цифрових ресурсів в процесі вивчення історії України. Описано інструменти, які мають найбільший потенціал для використання про освітньому процесі. Продемонстровано варіанти використання описаних ресурсів для персоналізації вивчення історії України.

Ключові слова: персоналізоване навчання; цифрові інструменти; організація навчального процесу.

Актуальність дослідження. На тлі російської агресії проти України в українському суспільстві різко зріс рівень зацікавленості історією нашої держави. Особливо яскраво це проявляється серед молоді, яка намагається дослідити витоки сучасних проблем, проаналізувати помилки минулого, аби не допустити їх в майбутньому. Потреба в достовірних, україноцентричних джерелах інформації є колосальною. Одним із основних завдань освіти є забезпечити учня можливістю задовольнити свою потребу в знаннях, надати максимально широкий вибір інструментів для опанування та опрацювання інформації та зробити процес навчання гнучким і адаптивним. В даному дослідженні поєднуються дві проблеми. Першою є необхідність створення гнучкого та персоналізованого навчального середовища, яке покриватиме потреби максимальної кількості учнів і надаватиме їм доступ до різних видів інформації, відповідно до їхніх індивідуальних особливостей. Другою проблемою є те, що більшість широкодоступних джерел для вивчення історії України мають радянські витоки і, відповідно, подають факти з ракурсу інтересів СРСР. Напрацювання нової бази хоч і відбувається, але це повільний і довготривалий процес. Вирішенню обох проблем як в короткостроковій, так і в довгостроковій перспективі може сприяти використання цифрових технологій в процесі навчання. По-перше, сучасні технології пропонують широкий вибір інструментів для подачі інформації, тому вчитель має можливість швидко сформувати набір ресурсів, які наповнені актуальними даними. По-друге, використання цифрових технологій сприяє персоналізації навчального процесу та робить його більш орієнтованим на індивідуальні потреби конкретного учня. По-третє, застосування цифрових інструментів в процесі навчання збагачує досвід учнів, робить навчання більш привабливим та актуальним, що, в свою чергу, позитивно впливає на ефективність навчання.
Мета дослідження полягає в тому, щоб проаналізувати особливості використання цифрових інструментів для персоналізації навчання та сформувати перелік ресурсів з найбільшим потенціалом використання в процесі вивчення історії України.
Аналіз наукових досліджень. Персоналізоване навчання було і залишається об’єктом досліджень впродовж тривалого часу [3, c.386]. Незважаючи на це, в науковій думці немає одного чіткого визначення для персоналізованого навчання. Одні науковці визначають персоналізоване навчання як портативний і всюдисущий навчальний простір, який дозволяє студентам знайомитися з міждисциплінарними точками зору, брати участь у критичних і творчих практиках, а також виховувати та розвивати свою особистість у навчанні [7, c.31]. Для інших персоналізоване навчання — це комплексна система управління, яка полегшує спілкування, відображення навчального плану, іспити та моніторинг відвідуваності студентів, і все це всередині захищеного робочого простору, який бездоганно взаємодіє з адміністративною інформаційною системою навчального закладу [6]. Також існує думка, що персоналізоване навчання – це гнучкі засоби, які підтримують навчальну спільноту з мережею пов’язаних спільних робочих просторів, ресурсів та засобів комунікації. Разом з тим, хоч визначень персоналізованого навчання безліч, і вони іноді суперечать одне одному, вони все ж мають спільні риси. До них належать його цілі (підвищити рівень залученості учнів та їх успішності), гнучкість (фокус на задоволенні потреб окремого учня) та змінності темпу навчання (визнання того, що учні навчаються в різних темпах) [1, c. 15]. Серед українських науковців, які займаються дослідженням персоналізованого навчання та використання цифрових технологій в процесі його впровадження, можна виділити Дем’яненка В.М., Васюту О.В., Морзе Н.В. та Співак С.М. В своїх роботах ці науковці розглядають підходи до реалізації принципів персоналізованого навчання в процесі здобуття освіти, досліджують освітні сервіси й цифрові інструменти для персоналізованого навчання та описують процес створення персоналізованих освітніх просторів. Незважаючи на наявність досліджень на тематику організації персоналізованого навчання та використання цифрових технологій в освітньому процесі загалом, питання імплементації вищезгаданих підходів в процесі вивчення конкретних предметів залишається недостатньо розробленим. Єдиним прикладом дослідження такого типу, яке вдалося виявити в процесі аналізу наявних досліджень, є робота Кудрявцевої В.Ф., але вона стосується вивчення англійської мови.
Виклад основного матеріалу. Одним із ключових напрямків модернізації навчального процесу є персоналізація навчання. Традиційне «стандартизоване навчання» наголошує на спільному, а не на індивідуальному, що ускладнює вчителям врахування відмінностей в інтересах і вподобаннях кожного. Учням важко персоналізувати свій процес навчання. Вони не можуть повністю зрозуміти себе та зрозуміти себе [2]. Метою персоналізованого навчання є забезпечення студентів можливістю зрозуміти те, що вони вивчають, контролювати власне навчання і самостійно приймати рішення щодо навчання. Персоналізація навчання значно розширює можливості вчителя та учня, робить процес навчання більш змістовним та актуальним для конкретної особи. Вчителям вона дозволяє адаптувати матеріали та методи навчання до потреб кожного учня, щоб забезпечити їм оптимальні умови для розуміння та освоєння навчального матеріалу. Учні в персоналізованому навчальному середовищі мають власний голос і можливість вибору. В умовах персоналізованого навчання в учнів з’являється можливість самостійно ставити академічні цілі, обирати найефективніші стратегії навчання, аналізувати різні підходи до взаємодії з інформацією, надаючи перевагу тим, які найкраще підходять для досягнення поставлених цілей. Таким чином вони можуть адаптувати процес вивчення певного предмета до власного темпу навчання, потреб та інтересів.

Однак ця гнучкість персоналізованого навчання повинна керуватися вчителями, які мають контролювати обсяги незалежної роботи учнів, пропонуючи більше інструкцій та підтримки на початку роботи та збільшувати свободу учнів в міру їх опанування необхідними знаннями та вміннями. Таким чином, на вчителя лягає відповідальність за організацію персоналізованого навчання, контроль за прогресом кожного учня, підготовку відповідних навчальних матеріалів та донесення необхідної інформації до учнів. Вчитель не завжди може впоратися з таким обсягом зобов’язань, і це може призвести до того, що старання усіх учасників навчального процесу можуть не дати очікуваних результатів. Одним із варіантів вирішення цієї проблеми може бути використанні інформаційно-комп’ютерних технологій в процесі персоналізації навчання. ІКТ можуть покращити дизайн персоналізованого навчання, сприяти співпраці між зацікавленими сторонами в навчальному процесі та підвищувати рівень інклюзивності та справедливості персоналізованого навчання, надаючи доступ до відкритих навчальних ресурсів. Свідченням цього може бути той факт, що в той час як усі учні отримують вигоду від персоналізованої моделі навчання, учні, які мають труднощі з опануванням навчальних матеріалів, отримали максимальну користь від підтримуючої природи моделі, стали успішними в навчанні та досягли своїх цілей [3, c.387]. Персоналізовані навчальні програми дають учням більше контролю над власним прогресом і більше повноважень в процесі виконання завдань. Усвідомлення власної відповідальності допомагає учням бути більш впевненими в собі, брати ініціативу в пошуку альтернативних рішень та використовувати максимальну кількість доступних онлайн-інструментів і платформ.

Персоналізація навчання та використання цифрових технологій тісно між собою пов’язані. Використання цифрових технологій спрощує процес персоналізації навчання, в той час як персоналізоване навчання розширює можливості імплементації цифрових інструментів в освітньому процесі. Цифрові технології дозволяють учням вибирати, що вони вивчають, як вони навчаються та як їх навчання демонструється. Формувальні оцінювання за допомогою цифрових ресурсів допомагають викладачам і студентам реагувати на вразливі місця та розвивати сильні сторони під час процесу навчання. Викладачі можуть використовувати цифрові технології, щоб краще знати, залучати та навчати студентів. Ці інструменти можуть допомогти вчителям розібратися з різноманіттям усіх учнів, забезпечуючи раніше немислимі способи пристосування навчання не лише до сильних і слабких сторін кожного окремого учня, але й до інтересів, уподобань, мотивації кожного — а саме це є рисою справжнього персоналізованого навчання [4, c.10].

Використання цифрових інструментів має значний вплив на персоналізацію освіти, розширюючи можливості для індивідуалізації навчання та підтримки потреб кожного учня. Прикладами такого впливу може бути:
• Індивідуалізація матеріалів: Цифрові платформи дозволяють вчителям створювати та надавати індивідуалізовані матеріали для учнів з різним рівнем здібностей та інтересами.
• Доступ до різноманітних ресурсів: Учні можуть використовувати різноманітні онлайн-ресурси для розширення своїх знань та отримання індивідуалізованої допомоги.
• Персоналізація траєкторій навчання: Адаптивні програми навчання враховують відповіді та прогрес учнів, автоматично адаптуючи матеріали та завдання для вирішення їхніх потреб.
• Забезпечення індивідуальної підтримки: Технології можуть автоматично виявляти труднощі у навчанні та пропонувати індивідуалізовану допомогу.
• Оцінка та аналіз: Цифрові інструменти дозволяють вчителям відстежувати прогрес кожного учня та аналізувати дані для оптимізації навчання.
• Персоналізовані звіти: Вчителі можуть створювати персоналізовані звіти для кожного учня та використовувати їх для покращення індивідуального навчання.
• Глобальний доступ: Завдяки віддаленим інструментам, учні можуть мати доступ до навчання незалежно від місцезнаходження, що забезпечує більш гнучкі можливості для індивідуального навчання.
• Симуляції та імітації: Віртуальна реальність дозволяє створювати імітації сценаріїв та ситуацій для навчання, що може бути індивідуалізованим та адаптованим до потреб учнів.

На сьогодні існує величезна кількість цифрових інструментів, які можна використати для персоналізації навчання. Вона варіюються за форматом, типом подачі матеріалу, складністю використання, ціною, технологічними вимогами, тощо. Вибір ресурсів залежить від рівня цифрової грамотності та вмотивованості конкретного вчителя та учнів та технічних і фінансових можливостей закладу освіти. Також в процесі вибору цифрових інструментів варто звернути увагу на критерії, які допоможуть обрати ресурс, який найкраще підходить для використання в конкретній ситуації. До таких критеріїв належать:
• Простота використання та доступність. Вчитель має враховувати, що учні володіють різним рівнем цифрової грамотності та мають доступ до різних за можливостями та характеристиками пристроїв. Тому необхідно обирати ресурси з максимально простим інтерфейсом, які при цьому є сумісними з різними типами обладнання.
• Широкий спектр можливостей. Чим більше функцій пропонує один ресурс, тим меншою є необхідність для вчителя та учнів встановлювати різноманітне програмне забезпечення та опановувати роботу з великою кількістю ресурсів. Це економить час та спрощує навчальний процес.
• Безпека. Вчитель повинен пересвідчитись, що ресурси, які планується використовувати в процесі навчання є безпечними для обладнання та характеризуються високим рівнем захисту особистих даних учнів.

В даній роботі пропонується розглянути приклади цифрових інструментів, які, зважаючи на специфіку вивчення історії України, можуть продемонструвати найвищу ефективність і максимально відповідають потребам та вимогам усіх учасників навчального процесу. Для запам’ятовування дат, історичних пам’яток, цитат з документів та видатних персонажів в українській історії учням можна запропонувати користуватися додатком Quizlet. Є декілька способів, якими додаток сприяє персоналізації навчання. Серед них можна виділити наступні:
• Створення індивідуалізованих навчальних наборів. В додатку вчителі можуть створювати індивідуалізовані навчальні набори для кожного учня або групи учнів, щоб вони могли вивчати матеріал відповідно до своїх потреб та темпу. Окрім того, учні мають можливість копіювати та редагувати підготовлені вчителем матеріали відповідно до власних потреб, а також можуть створювати власні картки для персоналізованого вивчення та підготовки до тестів або іспитів.
• Адаптивні тести та ігри. Функція Quizlet Live дозволяє вчителям створювати конкурентні командні ігри на основі карток. Вона може бути використана для персоналізованого тестування та взаємодії. Інструмент Quizlet Learn використовує адаптивні тести для допомоги учням опанувати матеріал. Він адаптується до відповідей користувача та надає додаткові вправи для покращення знань з тих тем, в яких є прогалини (Рис. 1, 2).

Рис.1 Інструмент Quizlet Learn

Рис.2 Можливості додаткових налаштувань
• Спільне вивчення. Учні можуть створювати або приєднуватися до спільних груп, де вони можуть обмінюватися своїми навчальними наборами та взаємодіяти один з одним.
• Мобільний доступ. Учні можуть використовувати додаток Quizlet на мобільних пристроях, щоб вивчати матеріал в будь-якому місці та в зручний для них час.
• Моніторинг та аналіз прогресу. Вчителі можуть відстежувати прогрес учнів за допомогою статистичних даних, які надаються Quizlet, і налаштовувати навчання відповідно до потреб кожного учня.

Цифровим інструментом, який можна використати для візуалізації інформації та наочного представлення причинно-наслідкових зв’язків є сервіс створення концептуальних карт чи карт думок Coggle. Потенціал даного ресурсу в процесі персоналізації навчання полягає в наступному:
• Мапування знань. Вчителі можуть використовувати цей інструмент для створення опорних карт знань, по яких учні самостійно заглиблюватимуться у вивчення певної теми в комфортному для них темпі. Учні мають можливість створювати власні карти, в яких систематизуватимуть та візуалізуватимуть власні знання.
• Персоналізація матеріалу. На основі однієї карти вчитель може створити декілька версій для однієї теми, які враховуватимуть розбіжності в рівні знань та навичках до самонавчання учнів. Таким чином Coggle дозволяє створювати інтерактивні та гнучкі графічні організатори, які можуть бути ефективним інструментом для персоналізації навчання та розвитку індивідуальних підходів до освіти (Рис. 3).

Рис.3 Приклад використання Coggle

Іншим інструментом для візуалізації матеріалів можуть стати ресурси розроблені Knight Lab Північно-Західного університету, Іллінойс. Серед них варто виділити Story Maps та Timeline, адже вони мають найбільший потенціал використання саме в процесі вивчення історії. Story Maps – це ресурс для створення інтерактивних хронологічних мап. Timeline – це інструмент для розробки стрічок часу. Обидва сервіси можуть бути корисними в умовах персоналізованого навчання таким чином:
• Проектні завдання. Учні можуть самостійно створювати мапи та стрічки часу на певну тему, аби краще розуміти зв’язок між різними подіями та етапами, а також внесок окремих історичних персонажів в хід історії.
• Вивчення тематичних областей. Вчитель може створити основну мапу, на основі якої учні досліджуватимуть історію певної епохи, регіону, явища чи події відповідно до власних потреб та інтересів (Рис.4).

Рис.4 Приклад використання Story Maps для вивчення ходу бойових дій

Серед інструментів, які не лише допомагають у вивченні історії, а й сприяють розвитку творчих здібностей та креативності учнів варто виділити онлайн-сервіс My Storybook. Це ресурс для створення персоналізованих казок та історій (Рис.5).

Рис.5 Сторінка з історії, створена за допомогою My Storybook
Поміж способів використання "My Storybook" для персоналізованого навчання в процесі вивчення історії України можна виділити наступні:
• Творення освітніх історій. Вчителі можуть створювати персоналізовані історії, в яких викладено основні дати чи події, які потрібно опрацювати. Учні можуть створювати власні історії на основі навчальних тем чи концепцій, що допомагає закріпити знання.
• Групова робота та обмін історіями. Учні можуть працювати в групах над створенням окремих подій, а потім поєднувати окремі уривки для відновлення хронологічної послідовності подій. Таким чином вони отримають доступ до всього обсягу інформації і зможуть ознайомитися з нею згодом, а також матимуть можливість повторити певні події та факти.
Висновки. Поточна ситуація в Україні, незважаючи на всі виклики і перешкоди, створила унікальне вікно можливостей для організації персоналізованого навчання в процесі вивчення історії України. Необхідність реформувати підходи до вивчення історії, попит на достовірні знання і факти та доступ до практично необмеженої кількості цифрових ресурсів дає можливість створити ефективну систему персоналізованого навчання. Перехід до персоналізованого навчання зробить навчальний процес більш гнучким і відповідним потребам учнів, а використання цифрових інструментів збагатить як викладацький, так і навчальний досвід, спростить процес отримання та опанування знань і навичок, що в свою чергу підвищить ефективність навчання загалом. На шляху до організації персоналізованого навчання, потрібно вирішити ряд завдань, серед яких можна виділити необхідність підбору найефективніших цифрових ресурсів, вирівнювання та підвищення цифрових компетенцій вчителів та учнів та забезпечення доступу до всіх ресурсів кожному учаснику навчального процесу.

В подальших дослідженнях варто звернути увагу на створення загальнодоступної методичної бази для використання цифрових ресурсів та аналізу поточного рівня персоналізації навчання та використання цифрових інструментів в процесі вивчення історії України.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Вейн Холмс, Самантина Анастополу, Хейке Шаумбург, Маноліс Маврікіс ‘Персоналізоване навчання за допомогою технологій. Розплутування доказів’. Штутґарт: ТОВ Фонд Роберта Боша, 2018.
2. Гуанг Мінг Жі, Бао Лі Хуей ‘Як штучний інтелект допомагає точному та персоналізованому навчанню’. Онлайн-видання китайських досліджень в сфері освіти, 2019.
3. Діпек Кем ‘Персоналізоване та адаптивне навчання: поява навчальних платформ в епоху цифрового та SMART навчання’. Міжнародний журнал соціальних наук і гуманітарних досліджень. Т.2, 2022. №5. С. 385-391.
4. Дженет С. Твімен ‘Цифрові технології для підтримки персоналізованого навчання’. Центр інновацій в навчанні, 2018.
5. Пеггі Грант, Дейл Бейз ‘Персоналізоване навчання: путівник з залучення учнів до технологій’. Вашингтон: Міжнародна спілка технологій в освіті, 2014.
6. Файза Шахбоді ‘Персоналізоване навчальне середовище: Розробка фреймворку за допомогою моделі ADDIE’. Журнал прикладної науки та сільського господарства. Т.9, 2014. №11. С. 28-32.

Завдання 1.2. Вебінар
Посилання на матеріали: https://www.canva.com/design/DAFw4lxoPGs/4LwukW9Vr63hkXsR-wjKaA/edit?utm_content=DAFw4lxoPGs&utm_campaign=designshare&utm_medium=link2&utm_source=sharebutton