Дикой Ростислав Олександрович

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 12:31, 18 грудня 2023; R.dykoi.asp (обговореннявнесок)

(різн.) ← Попередня версія • Поточна версія (різн.) • Новіша версія → (різн.)
Перейти до: навігація, пошук

Назва конференціі СУЧАСНІ ВИКЛИКИ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ: ГЛОБАЛЬНІ ТА РЕГІОНАЛЬНІ АСПЕКТИ Дата конференціі: 1 грудня 2023 р

Доклад на тему: КРЕАТИВНІ ІНДУСТРІЇ ЯК ВИДИ ЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ: СУТНІСТЬ ТА РОЗВИТОК В УКРАЇНІ

ТЕЗИ

Дикой Р.О., здобувач ступеня доктора філософії, Шлапак А. В., д.е.н., доцент, завідувач кафедри міжнародної економіки, Київський університет імені Бориса Грінченка м. Київ, Україна

КРЕАТИВНІ ІНДУСТРІЇ ЯК ВИДИ ЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ: СУТНІСТЬ ТА РОЗВИТОК В УКРАЇНІ

(СЛАЙД 1) Початок XXI століття ознаменувався поширенням нових галузей економіки, розвиток яких базується на сучасних технологіях, пов’язаних з інноваційним мисленням та творчістю. Ці галузі отримали назву «креативні індустрії» (КІ), а їх виникнення та становлення сприяло формуванню сектора креативної економіки, основоположником якої прийнято вважати британського письменника Джона Хокінса. За оцінками ООН, річний дохід креативних індустрій у світі складає 2,25 трлн. дол. США, а чисельність зайнятих у цих галузях перевищує 50 млн. осіб [1]. Україна має значні можливості для розвитку креативних індустрій, водночас у цій сфері залишається нИзка невирішених проблем, про що свідчать численні публікації вітчизняних дослідників.

(СЛАЙД 2) Е декілька визначень КІ За визначенням ЮНКТАД, (це ключовий орган Генеральної Асамблеї ООН з питань в області торгівлі і розвитку.) креативні індустрії – це «цикли створення, виробництва та розподілу товарів і послуг, заснованих на творчості та інтелектуальному капіталі, як основних ресурсах» [2]. У Кембриджському словнику креативні індустрії трактуються як «такі, що базуються на роботі, у якій важливі оригінальні ідеї, як-от культурна та мистецька праця чи робота в ЗМІ, розроблення комп’ютерного програмного забезпечення тощо» [3]. У Законі України «Про культуру» креативні індустрії визначаються як «види економічної діяльності, метою яких є створення доданої вартості і робочих місць через культурне (мистецьке) та/або креативне вираження» [4]. На думку С. А. Давимуки та Л. І. Федулової, «до креативних індустрій належить діяльність у сфері візуальних і виконавських мистецтв; ремесел і дизайну; кіно, телебачення і медіа; це - галузь економіки, що об’єднує підприємства і підприємців, продукція яких несе в собі потенціал створення додаткової вартості і робочих місць шляхом виробництва і експлуатації інтелектуальної власності» [5, с. 78]. В. Галасюк та І. Гужва трактують креативні індустрії як «види економічної діяльності, мета яких полягає у створенні доданої вартості та робочих місць через культурне (мистецьке) та/або креативне вираження, а їх продукти та послуги є результатом індивідуальної творчості» [6]. Мені подобається Досить широке та змістовне визначення креативних індустрій яке наведене у публікації Х. В. Плецан, яка аналізує це поняття з позиції культурологічного підходу. Авторка інтерпретує креативні індустрії як «діяльність, що передбачає культурне вираження у вигляді різноманітних форм через креативність, майстерність і талант, що забезпечує креативний потенціал для формування культурного різноманіття, за синергетичного поєднання культури, традицій, цінностей, культури й особистості, культури та суспільства, інноваційних ідей та інформаційних технологій, крізь призму людиноцентризму» [7, с. 222].

(СЛАЙД 3) Аналізуючи класифікації креативних індустрій, є класифікація ЮНКТАД, яка включає 4 базові групи: – культурна спадщина: традиційна культура (ремесла, фестивалі тощо); культурні пам’ятки (музеї, бібліотеки, місця розкопок тощо); – образотворче мистецтво (скульптура, фотографія тощо); – медіа: публікації та видавництво; аудіовізуальні твори (фільми, телебачення, радіомовлення); нові медіа (цифровий контент, відеоігри тощо); – функціональний креатив: дизайн і креативні послуги (наприклад, реклама) [8, с. 50].

(СЛАЙД 4) В Україні до переліку креативних індустрій включено види економічної діяльності за такими кодами Національного класифікатора України (табл. 1): Таблиця 1 Перелік видів економічної діяльності, які належать до креативних індустрій Коди згідно ДК 009:2010 Назва виду економічної діяльності 32.12; 32.13; 32.20 Виробництво ювелірних і подібних виробів, біжутерії та подібних виробів, музичних інструментів 58.11; 58.13; 58.14; 58.19; 58.21; 58.29 Видання книг, газет, журналів і періодичних видань; інші види видавничої діяльності; видання комп’ютерних ігор; видання іншого програмного забезпечення 59.11-59.14; 59.20 Виробництво, компонування та розповсюдження кіно- та відеофільмів, телевізійних програм; демонстрація кінофільмів; видання звукозаписів 60.10; 60.20 Діяльність у сфері радіомовлення; діяльність у сфері телевізійного мовлення 62.01; 62.02 Комп’ютерне програмування; консультування з питань інформатизації 63.91 Діяльність інформаційних агентств 70.21 Діяльність у сфері зв’язків із громадськістю 71.11 Діяльність у сфері архітектури 72.20 Дослідження і експериментальні розробки у сфері суспільних і гуманітарних наук 73.11; 73.12 Рекламні агентства; посередництво в розміщенні реклами в засобах масової інформації 74.10; 74.20; 74.30 Спеціалізована діяльність із дизайну; діяльність у сфері фотографії; надання послуг з перекладу 85.52 Освіта у сфері культури 90.01-90.04 Театральна та концертна діяльність; діяльність щодо підтримання театральних і концертних заходів; індивідуальна мистецька діяльність; функціювання театральних і концертних залів 91.01; 91.02 Функціювання бібліотек і архівів; функціювання музеїв Джерело: [9] Як бачимо, (а це більш 35 деяльностей) структура креативних індустрій, згідно українського законодавства, включає виробництво ювелірних виробів, видання книг, виробництво фільмів, комп’ютерне програмування, діяльність у сфері дизайну та моди, театральну та концертну діяльність, функціювання бібліотек, музеїв та інші види діяльності, пов’язані із творчістю та використанням інтелектуального капіталу.

(СЛАЙД 5) як що до статистикі Додана вартість, створена вітчизняними суб’єктами господарювання у сфері креативних індустрій становила у 2020 р. 4,2% у структурі валової доданої вартості України (у 2019 р. – 3,9%). Кількість зайнятих у цій сфері складала у 2020 р. 360,3 тис. осіб або 4,0% від загальної кількості офіційно зайнятого населення України (у 2019 р. – 3,8%) [10]. Україна має достатньо можливостей для розвитку креативних індустрій. До них дослідники відносять: - приєднання України до програми «Креативна Європа» (2015 р.); - зростання ролі громадянського суспільства в активізації життя громад; - розвинене нормативно-правове забезпечення функціонування креативних індустрій; - діяльність таких державних інституцій, як Український культурний фонд, Державне агентство України з питань кіно; Український інститут книги; Український фонд стартапів; Дія City та інших; - динамічний розвиток IT-галузі; - проведення реформи децентралізації, що надало громадам необхідну самостійність у питаннях інвестування у креативні індустрії [11].

(СЛАЙД 6) Найтиповішими проблемами, які стримують розвиток креативних індустрій в Україні, слід назвати такі: - брак стратегічних та управлінських навичок серед фахівців креативних індустрій у державному та неурядовому секторах; - недостатня популяризація креативності та підприємництва в освітніх навчальних закладах; - недостатнє фінансування культурної галузі; - відсутність альтернативних джерел фінансування креативних організацій (доступних кредитів, грантів, податкових пільг); - відтік кваліфікованих фахівців за кордон; - недостатній захист інтелектуальної власності в країні; - функціонування культурних установ за застарілими моделями управління.


(СЛАЙД 7) Перспективними механізмами розбудови креативних індустрій в Україні, є наступні: - державна підтримка розвитку креативної економіки; - створення державою сприятливих умов для розвитку креативного потенціалу особистості; - забезпечення захисту інтелектуальної власності; - вивчення та поширення іноземного досвіду відкриття коворкінгів, хабів, арт-інкубаторів тощо; - сприяння креативності та підприємницьким навичкам у системі освіти на всіх рівнях; - поширення альтернативних джерел фінансування креативних індустрій, наприклад, через краудфандингові платформи; - розроблення механізмів надання податкових пільг компаніям-спонсорам креативних індустрій; - розроблення стратегії культурної дипломатії з метою активізації просування на зовнішніх ринках української культури та творчих талантів.

Таким чином, креативні індустрії є ефективними видами економічної діяльності, заснованими на творчості та інтелектуальному капіталі. В Україні їх внесок у створення доданої вартості складає 4,2%, кількість зайнятих у цій сфері становить 360,3 тис. осіб або 4,0% від загальної кількості офіційно зайнятого населення. Наявний потенціал та вирішення проблем, які стримують розвиток креативних індустрій, дозволять більш ефективно розбудовувати вітчизняний сектор креативної економіки. ЩИРО ДЯКУЮ ЗА УВАГУ!

Список використаних джерел 1. Рівчаченко М. Креативна економіка – нова економічна епоха XXI. Економічна правда. 2022. URL: https://www.epravda.com.ua/publications/2022/06/10/682634/. 2. Creative Economy Report 2008. The Challenge of assessing the Creative Economy: towards Informed policy-making. 2008. URL: https://unctad.org/system/files/official-document/ditc20082cer_en.pdf. 3. Creative industry. Сambridge Dictionary. URL: https://dictionary. cambridge.org/dictionary/english/ creativeindustry. 4. Закон України «Про культуру» від 14.12.2010 № 2778-VI. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2778-17#Text. 5. Давимука С. А., Федулова Л. І. Креативний сектор економіки: досвід та напрями розбудови : монографія. Львів: ДУ «Інститут регіональних досліджень імені М. І. Долішнього НАН України», 2017. 528 с. 6. Креативна економіка: нова економічна епоха XXI ст. Київ: Центр розвитку креативної економіки, 2021. URL: https://creativeeconomy.center/wp-content/uploads/2021/12/2_5332503104040474153.pdf. 7. Плецан Х. В. Концептуальні підходи до визначення детермінант креативних індустрій у контексті культурологічного аналізу. Культурологічний альманах. 2022. Вип. 4. С. 210-225. 8. Свінцицька О. М., Ткачук В. О. Креативна економіка та креативні індустрії: навч. посібн. Житомир: Державний університет «Житомирська політехніка», 2020. 218 с. 9. Перелік видів економічної діяльності, які належать до креативних індустрій, затверджений розпорядженням КМУ від 24.06.2019 № 265-р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/265-2019-%D1%80#Text. 10. Основні економічні показники креативних індустрій в Україні. Київ: Міністерство культури та інформаційної політики України, 2021. 17 с. URL: https://drive.google.com/file/d/1TLdYp1sPQXJjSeJYgc0x5uMTFehDCnoX/view. 11. Фарінья К. Розвиток культурних та креативних індустрій в Україні. 2017. URL: https://www.cultura.kh.ua/images/stories/innovaciyna_diyalnist/rozv_cultur__ ta__creat_industriy.pdf.