Оболонь
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 19:37, 14 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Оболо́нь, -ні, ж. Низменное луговое пространство. Мкр. Н. 23. В чистім полі на оболоні там іграв коник вороненький. Нп. Приїхав гість та й став на поміст, роспустив коні по всій оболоні. Ном. стр. 291, № 32.