Потятко

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 23:25, 24 листопада 2023; Lasemenova.fpmv23 (обговореннявнесок)

(різн.) ← Попередня версія • Поточна версія (різн.) • Новіша версія → (різн.)
Перейти до: навігація, пошук

Потя́тко, -ка, с. Ум. отъ потя.

Сучасні словники

ПОТЯ́ТКО- пестлива форма слів "пташеня", "курчатко". ПОТЯ́ТКО , а, с., діал. Зменш. до потя́.

Ілюстрації

Файл:Potiatko241123.png.

Медіа

.

Див. також

пташенятко — пташеня́тко іменник середнього роду, істота Орфографічний словник української мови пташенятко — ПТАШЕНЯ́ТКО, а, с. Зменш.-пестл. до пташеня́. Пташенятко мале у гніздечку пищить, – На квиління його – зараз мати летить (А. Кримський); Давно повилітали пташенятка з гнізд. Вилиняли і знову вкрилися новим пір'ям їхні батьки й матері (О. Словник української мови у 20 томах пташенятко — Пташеня́, -ня́ти с. = пташа. Обсіли мене, як дрібні пташенята. МВ. І. 11. ум. пташенятко. Коло його як пташенятко звивається. МВ. (О. 1862. І. 71). Словник української мови Грінченка



Джерела та література

Словник української мови Грінченка

Зовнішні посилання