Обмилятися
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 19:32, 14 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Обмиля́тися, -ля́юся, -єшся, сов. в. обмилитися, -лю́ся, -лишся, гл. Ошибаться, ошибиться. Це він обмилився: треба дві копійки, а він дав три. Пирят. у. Слухайте, тату: у вас, чи пак у мене, буде синок, сказала я, обмилившися з радощів. Г. Барв. 279. Я бачу, що тута добре обмиливсь. Греб. 349.
