Охітно

Охітно, нар. = Охоче. Якось до діла берусь охітніше. Левиц. І. 112. Зоставайся... будемо тут удвох жити... буде нам з тобою охітніше, аби твоя охота. Чуб. II. 98. ОХІТНО, діал. Присл. до охітний. Доктор охітно і без церемонії ввійшов за перегородку (Іван Франко, II, 1950, 324); Сидить жінка на возі, ріже на шматочки буряка й подав корові, яка охітніше тягнеться мордою до теляти, що лежить тут же на возі ОХІТНИЙ, а, е, Охочий. Знайшовся був один охітний, що пішов проти Юрішка, але закаявся (Хотк., II, 1966, 113).