Облуплювати
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 20:29, 14 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Облуплювати, -плюю, -єш, сов. в. облупити, -плю́, -пиш, гл. 1) Обдирать, ободрать, очистить, снять кожу, шелуху. Дав яєчко та ще й облупи. Ном. № 2700. Йому облупи та ще і в рот положи. Ном. № 2700. Бодай вас луп облупив. Харьк. г. 2) Обобрать, ограбить.
