Облук
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 20:29, 14 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Облук, -ка, м. 1) Согнутый пруть, дуга (отдѣльно и какъ часть снарядовъ). Шух. І. 224, 225. 2) Лука сѣдла. Шух. І. 252.