Облизень
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 19:27, 14 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Облизень, -зня, м. Первоначально: облизываніе себя. Ззісти облизня говорилось сперва о собакѣ: разсчитывала получить ѣду, но ничего не получила, лишь облизалась. Отсюда уже о людяхъ: піймати, вхопити, ззісти облизня. Получить отказъ, потерпѣть неудачу. Котл. НП. 352. Ріпиця, як той цуцик, вхопивши облизня... Сим. 231. От же той жевжик піймав у вас облизня: мов тертого хріну понюхав. Харьк. у. Дати облизня. Отказать кому. См. Облизуватися.