Кирилюк Надія Сергіївна
Загальноосвітня школа №221
Моніторинг впровадження ІКТ в освітній установі
- Моніторинг впровадження ІКТ в освітній установі
- Аналіз освітньої політики з питань впровадження ІКТ. Інтерв’ю з керівником навчального закладу та його заступниками. https://forms.gle/KfqTeF4CHxW74eQC6
.jpeg)
.jpeg)
.jpeg)
.jpeg)
.jpeg)
</gallery>
В нашому закладі освіти основна стратегія впровадження цифрових технологій спрямована на покращення якості навчання та підготовку учнів до цифрового суспільства. Ми прагнемо забезпечити доступ до сучасних засобів навчання та розвивати цифрові навички серед учнів. Для досягнення цієї мети вже використовуються комп'ютери, ноутбуки, інтерактивні дошки та веб-платформи для навчання і співпраці, такі як Google Classroom і Zoom. Ці технології сприяють покращенню залученості учнів та їхньому розумінню навчального матеріалу. Вплив цифрових технологій на якість навчання та результати учнів оцінюється через тестування та опитування. Велика увага приділяється забезпеченню рівного доступу до технологій для всіх учнів. Для професійного розвитку вчителів ми організовуємо семінари, курси та менторство від досвідчених вчителів, які успішно використовують цифрові технології. Впровадження цифрових технологій оцінюється через показники успішності, результати опитувань вчителів і учнів, а також зворотний зв'язок від учасників навчального процесу. З погляду кібербезпеки та захисту даних учнів, ми дотримуємось строгих політик та надаємо навчання вчителів та учнів щодо цих питань. У прийнятті рішень щодо впровадження цифрових технологій беруть участь представники учнів, вчителів і батьків через комітети та консультації. Один з успішних проектів - впровадження онлайн-курсів для старшокласників, які допомагають підготуватися до вступу в університети. Загалом, впровадження цифрових технологій в нашому закладі освіти сприяє покращенню навчання і готовності учнів до викликів сучасного світу.
- ІК-компетентності науково-педагогічних працівників, вчителів та вихователів закладу. Створення анкети. Проведення анкетування. Аналіз результатів анкетування.
Інформаційно-комунікаційні компетенції (ІК-компетенції) науково-педагогічних працівників, вчителів та вихователів включають у себе низку ключових навичок і здібностей: Володіння комп'ютерною технікою і програмним забезпеченням. Здатність використовувати інтернет для пошуку та аналізу інформації. Ефективна робота в соціальних мережах і онлайн-комунікаціях, з осознаністю щодо цифрової безпеки. Вміння створювати та використовувати електронні навчальні матеріали. Розвинуте критичне мислення для оцінки інформації в мережі. Розуміння принципів етики в інтернеті, авторського права та відповідальності за інтернет-поведінку. Вміння користуватися різними програмами та інструментами для навчання та організації роботи. Креативне використання інформаційних технологій для створення інноваційних методів та матеріалів. Здатність до самоосвіти і постійного професійного розвитку. Ці компетенції допомагають створити інноваційне навчальне середовище та адаптуватися до змін у сфері освіти.
Аналіз цифрової компетентності вчителів https://docs.google.com/presentation/d/1uRumChYgvLt81PGpneJW153ebctahd1Bez4okPXkkPI/edit?usp=sharing Висновки до опитування щодо використання комп'ютерів, інтернету та цифрової компетентності в навчанні виглядають наступним чином: Використання комп'ютерів та Інтернету в навчальних процесах: 71,4% респондентів використовують комп'ютери та Інтернет постійно, що свідчить про активне впровадження цифрових технологій в навчання. 14,3% використовують їх рідко. Ще 14,3% відзначили, що ніколи не використовують ці засоби в навчанні. Рівень володіння комп'ютерами та програмами: 66,6% респондентів вважають свій рівень володіння комп'ютерами та програмами високим або дуже високим. 16,7% мають середній рівень володіння. 16,7% вважають, що у них низький рівень володіння цими навичками. Використання цифрових підручників та навчальних матеріалів: 66,7% респондентів використовують цифрові підручники або навчальні матеріали регулярно. 16,7% використовують їх час від часу. 16,7% рідко використовують ці ресурси. Здатність використовувати веб-сервіси та інтерактивні платформи для навчання: 50% респондентів вважають свою здатність використовувати веб-сервіси та інтерактивні платформи для навчання доброю або відмінною. 33,3% мають задовільну здатність. 16,7% вважають, що у них погана здатність використовувати ці інструменти. Участь у навчанні та підвищенні цифрової компетентності: 83,3% респондентів беруть участь у навчанні та підвищенні своєї цифрової компетентності час від часу. 16,7% регулярно беруть участь у цих активностях. Цифрові інструменти та програми, використовувані для ведення занять: 100% респондентів використовують Microsoft Office (Word, Excel, PowerPoint). 50% використовують Google Workspace (Google Docs, Google Sheets, Google Slides). 50% використовують відкриті освітні платформи (Moodle, Canvas). 50% використовують відеоконференційні платформи (Zoom, Microsoft Teams). Потреби в покращенні цифрової компетентності: Найбільш поширені потреби включають використання веб-ресурсів у навчальних цілях (66,7%), безпеку в інтернеті та кібергігієну (50%), програмування та кодування (50%). Засоби підвищення цифрової компетентності: 66,7% респондентів б використали вебінари та онлайн-курси для підвищення своєї цифрової компетентності. 33,3% б скористалися індивідуальним навчанням з фахівцем. 16,7% б взяли участь у робочих групах та семінарах. 50% б навчалися самостійно через онлайн-ресурси. Загальною тенденцією є висока активність у використанні цифрових технологій в навчанні серед респондентів, а також бажання покращити свою цифрову компетентність у різних аспектах, таких як безпека, використання ресурсів та програмування. Такі дані можуть бути корисними для подальшого розвитку освітніх програм та навчання в цифровому середовищі.
- Аналіз ІТ інфраструктури навчального закладу (апаратне, програмне, інформаційне, навчально-наукове забезпечення)
Всі комп'ютери та сервери були інвентаризовані і внесені в централізовану базу даних. Програмне забезпечення було перевірено, і виявлені були деякі застарілі версії, які потребують оновлення.
Оцінка поточного стану Більшість обладнання функціонує без перебоїв, проте існують деякі сервери, які потребують заміни через вік та зношеність. Мережева інфраструктура досить надійна, але може бути покращена з точки зору швидкості та пропускної спроможності.
Аналіз безпеки Заходи забезпечення безпеки виконані на високому рівні, але виявлені деякі слабкі місця у внутрішньому мережевому доступі. Наявний резервне копіювання та відновлення даних, але воно потребує періодичної перевірки та тестування.
Визначення потреб Користувачі виразили бажання отримати покращену систему зберігання та обміну даними, а також більше ресурсів для спільної роботи. Відділи зазначили, що їм потрібні більш потужні інструменти для обробки даних та звітності.
Аналіз витрат Поточні витрати на обслуговування та підтримку ІТ-інфраструктури дещо вищі, ніж бюджет. Інвестиції в оновлення обладнання та програмне забезпечення потребують певного розширення бюджету.
Розробка стратегії Важливо розробити стратегію оновлення та модернізації ІТ-інфраструктури, враховуючи потреби користувачів та підвищення безпеки. Необхідно також визначити пріоритети та кроки для досягнення цілей стратегії.
Висновки Поточна ІТ-інфраструктура закладу є функціональною, але потребує покращень для забезпечення ефективної роботи та безпеки даних. План оновлення повинен включати заміну застарілого обладнання, розширення мережевої інфраструктури, покращення заходів безпеки та задоволення потреб користувачів. Важливо приділити увагу оптимізації витрат та постійному моніторингу та оновленню ІТ-систем.
