Сипець

СИПЕ́ЦЬ

Сучасні словники

Сипець1. Перепрілий гній або подрібнений торф. Ланки вивозили на поля гній-сипець для внесення його весною під культивацію (Колгоспник України, 4, 1956, 9); Тиша. Спокій. Теплий запах сипцю, щойно вивезеного в поле. Земля відпочивав (Радянська Україна, 1.I 1965, 1).

https://slovnyk.ua/index.php?swrd=%D1%81%D0%B8%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%8C2. розм. Пересохла або суха земля. Високі сівалки у куряві бродять, Дзвенять сошниками в протряхлій ріллі, Пушать і мережать.. Шамшать у сипці, як вітри в ковилі (Іван Вирган, Квіт. береги, 1950, 19).

Ілюстрації

Зовнішні посилання

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{підрозділ}}}]]