Обіцяти
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 19:22, 14 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Обіця́ти, -ця́ю, -єш, гл. Обѣщать. Лучче не обіцяти, як слова не держати. Ном. № 10677. Ой ніхто ж не винен, іно рідная мати, ой бо вона обіцяла за мене дати. Чуб. V. 231.