Обітниця
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 19:21, 14 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Обітниця, -ці, ж. Обѣщаніе, обѣтъ. К. Бай. 132. Давала вона сама собі обітницю до віку вічнього не розлучатися з чоловіком. Г. Барв. 141.