Обіймати
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 19:19, 14 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Обійма́ти, -ма́ю, -єш, сов. в. обня́ти, -німу, -меш, гл. 1) Обнимать, обнять, обхватывать, обхватить. Обніміте ж, брати мої, найменшого брата. Шевч. Одну ручку в головоньку, а другою обіймала. Лукаш. 238. 2) Охватывать, охватить. Страх обняв його. Єв. Л. І. 12. Журба обняла. Чуб. V. 154. Стала їх темна нічка обіймати. АД. І. 118. 3) О водѣ: заливать, залить. Уже лужкибережки вода й обняла. КС. 1883. II. 378.
