Обідець
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 19:18, 14 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Обідець, -дця, м. 1) Ум. отъ Обід. Ободокъ. 2) Кольцо, колечко. Ой там Павлусь з крамом стане, з хорошим крамом обідцями. Усім дівочкам роспродає, дівці Галочці даром дає. Чуб. III. 127.
