Обертас
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 20:15, 14 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Обертас, -су, м. 1) Оборотъ, поворотъ. (Рак) з вовком закладавсь, хто швидче добіжить до якогось там місця. От вовк біжить, а рак і причепився до вовчого хвоста. Той прибіг до гряниці та й каже: обертас! А я давно жду вас. Г. Барв. 325. 2) Танецъ въ родѣ вальса. Подольск. г.
