Обезглуздіти
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 19:14, 14 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Обезглуздіти, -дію, -єш, гл. Потерять разсудокъ, ошалѣть, рехнуться. Наталка так обезглузділа, що любить запропастившагось Петра. Котл. НП. 374.