Обдивлятися
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 20:13, 14 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Обдивлятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. обдиви́тися, -влю́ся, -вишся, гл. Осматривать, осмотрѣть. Обводе хату очима.... обдививсь, устав. Мнж. 130. Батько заплакав і пішов до комори обдивитися що вкрали. Рудч. Ск. І. 204. Ходім, каже, жінко, обдивимось: я тобі скажу, де на цибулю, де на моркву, де на петрушку. Рудч. Ск. І. 183.
