Користувач:Aліна Масько

Словник Грінченка

Свирка, -ки, ж. Раст. Pinus pilla L. ЗЮЗО. І. 131.

                                                      Сучасні словники:

СВІРКА Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови I -и, ж. , діал. Мотузок або ремінець, яким прикріплюють батіг до батожилна.|| Капиця.II -и, ж. , діал. Ялина.III -и, ж. , діал. Цвіркун.

СВІРКА Словник синонімів української мови КА́ПИЦЯ (ремінь, що зв'язує в ціпі бияк з ціпилном), СВІ́РКА діал., РИ́ПИЦЯ діал. Коли молотила — ціп їй батько давав окремий: бич із вареного вишневого дерева,

СВІРКА Словник української мови у 20 томах СВІ́РКА¹, и, ж., діал.Мотузок або ремінець, яким прикріплюють батіг до батожилна;// Капиця.[Микола:] От, бачиш, свірка в ціпі урвалася, то я прийшов зв'язати (І.

СВІРКА Словник з творів Івана Франка Сві́рка:— мотузка, що нею зчеплені обидві частини ціпа [IX]— ремінець, яким у ціпу з'єднано бич і ціпильно [24]

СВІРКА Орфографічний словник української мови сві́рка 1 іменник жіночого роду мотузок діал. сві́рка 2 іменник жіночого роду, істота цвіркун діал.

Ілюстрації