Комірчина

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Комірчи́на, -ни Зменш. до комірка 1, 2. Параска.. з комірчини робить другу хату (Шкірний, IV, 1955, 117); [Жінка:] Я тут служу на кухні. Се ж над вами моя комірчина (Леся Українка, II, 1951, 188); По стінах його тісної комірчини.. бовваніли лубочні картинки (Олександр Ільченко, Серце жде, 1939, 160).

Словник відмінків

ВІДМІНОК ОДНИНА МНОЖИНА
Називний комірчина комірчини
Родовий комірчини комірчин
Давальний комірчині комірчинам
Знахідний комірчину комірчини
Орудний комірчиною комірчинами
Місцевий на/у комірчині на/у комірчинах
Кличний комірчино комірчини

Ілюстрації

Jpeg-optimizer изображение 2023-10-17 190154910.png Jpeg-optimizer изображение 2023-10-17 190355848.png


Джерела

Орфографічний словник української мови

Словник синонімів Вусика

Словник української мови у 20 томах

Словник української мови Грінченка

Великий тлумачний словник сучасної мови