Обганяти
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 20:10, 14 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Обганя́ти, -ня́ю, -єш, сов. в. обігня́ти, обжену, -не́ш, гл. 1) Отгонять, отогнать. Любистком мухи обганяв. Котл. Ен. Злодіїв обганяй та гавкай на звірюку. Г.-Арт. (О. 1861. III. 84). 2) Обгонять, обогнать (вокругъ чего). Не позволю волів поганяти! Позволь, мати, хоч раз обігнати. Чуб. V. 218.
