Оббігати
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 19:07, 14 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Оббіга́ти, -га́ю, -єш, сов. в. оббігти, -біжу, -жи́ш, гл. 1) Обѣгать, обѣжать. Переймає мене і оббігти не пускає. МВ. (О. 1862. III. 61). Андрійко село оббіжить, вернеться червоний, сміючись, пустуючи. МВ. II. 88. 2) Стекать, стечь, сбѣжать. Вибілила хату, дощ пішов, вона й оббігла, і вп’ять руда. 3) Обходить, обойти, избѣгать. Тебе лихі сусіде оббігали. К. МХ. 14. Люде (його) оббігають. Г. Барв. 516.
