Нужа
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 20:02, 14 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Нужа, -жі, ж. соб. 1) Вши. Коли не п’є, так нужу б’є, а все не гуляє. Ном. № 769. Убрання, постоли порвались і нужі повна очкурня. Котл. Ен. 2) Мухи. Тут, біля загонів, нужа б’є скотину дуже. Слов. Д. Эварн. Воли... ішли нехутко по дорозі да знай хвостами нужу проганяли. Рудч. Ск. II. 171.
