Нудьга
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 19:02, 14 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Нудьга, -ги, ж. 1) Тоска, скука. Г. Барв. 431. 2) Нудьга-чоловік. Скучный человѣкъ. Семен це нудьгачоловік. Міус. окр. См. Нуд, нудота.