Нуд
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 19:01, 14 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Нуд, -ду, м. 1) Скука, тоска, томленіе. МВ. (О. 1862. III. 35). З нуду грав на балабайку, брався до сопілки. Мкр. Г. 2) Тошнота. Швидко кинувся із хати, щоб холодною водою нуд угамувати. Мкр. Н. 9.