Аксамитний

Словник Грінченка

Аксами́тний, аксами́товий, -а, -е. = Оксамитний. Чорна шовкова сукня, пообшивана чорними аксамитовими стрічками. Левиц. І. 429.

Сучасні словники

Академічний тлумачний словник

1. Зробл., зшитий з оксамиту. Між.. колонами .. стояв трон з кріслом, завішаний зверху аж до стелі червоним оксамитовим балдахіном (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 28); Перед очима стояла Марія в оксамитовій сукні з сліпучими камінчиками на пряжці пояса (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 410); * Образно. Зоряне небо низько припадало чорним оксамитовим лоном до мовчазної тайги (Олесь Донченко, II, 1956, 41); // Оббитий, обшитий або обтягнутий оксамитом. Жінки прибирали з столу, а які сиділи на оксамитовій канапі і щось собі гомоніли (Андрій Головко, II, 1957, 52); Коли сенатор наблизився до столу, Врангель хляпнув перед ним оксамитовою папкою (Олесь Гончар, II, 1959, 210).

2. перен. Який чимось нагадує оксамит, схожий на оксамит. Очі оксамитові, чорні, — здається, сам вогонь говорив ними... (Панас Мирний, I, 1949, 127); Піднесла [мишка] до мордочки свої дрібні оксамитові лапки (Іван Франко, VI, 1951, 149); Темно в лісі. Молода струнка яворина, вкривши коріння оксамитовим, мохом, вигоко сягає рябеньким стовбуром (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 35); Оксамитовий намул м'яко зашавкотів під шинами (Олесь Гончар, III, 1959, 358).

3. перен. Приємний, м'який (про голос, звук). Шевченко дійшов до Соборної площі, де, виповнюючи небо низьким оксамитовим басом, гув великий і важкий.. соборний дзвін (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 487); Ремствував [дядечко] не раз оксамитовим басом, Що через родичів, через мужву оту Він партію, мовляв, утратив золоту (Максим Рильський, Поеми, 1957, 220); Звичним оксамитовим гуготінням співала домна, низькі хмари злякано підносились вище, пропливаючи понад ніччю (Юрій Яновський, II, 1954, 112). ♦ Оксамитовий сезон — те саме, що Бархатний сезон (див. бархатний). [Сумцова:] Найголовнішого я вам не сказала — на курорт їду! Гагри! Жовтень! Оксамитовий сезон (Вадим Собко, П'єси, 1958, 241).

Тлумачний словник української мови

Філіграновий а, е. Те саме, що оксамитовий. ?Образно. Вона така лагідна, ніжна. Голос у неї наче оксамитний, а сама дрібна, філігранова (Коб., І, 1956, 141).

Ілюстрації

Додаткова інформація

відмінок однина множина чол. р. жін. р. сер. р.

• • • називний оксами́тний оксами́тна оксами́тне оксами́тні
    • родовий оксами́тного оксами́тної оксами́тного оксами́тних
    • давальний оксами́тному оксами́тній оксами́тному оксами́тним
    • знахідний оксами́тний, оксами́тного оксами́тну оксами́тне оксами́тні, оксами́тних
    • орудний оксами́тним оксами́тною оксами́тним оксами́тними
    • місцевий на/в оксами́тному, оксами́тнім на/в оксами́тній на/в оксами́тному, оксами́тнім на/в оксами́тних

Джерела та література

Академічний тлумачний словник (1970—1980)