Айно
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 20:41, 22 червня 2023; I.yakovleva (обговорення • внесок)
А́йно, нар. Да, такъ (Галиц. и Угор.) Ogon. 158. Вх. Зн. 1.
Сучасні словники
Айно — згода, погодження, підтвердження; так, звісно. ◆ - Відвідали нову церкву? - Айно, ще вчора.
Вікісловник. Українська мова
Айно — і, та, так (гуцул.)
Портал про Закарпаття KOLYBA
АЙНО - ТАК. Використовується на рівні з словом "йо", однак у різних регіонах Закарпаття по-різному. В одних "йо", в інших "айно". ◆ Марьо, прийдеш на танці? - Айно. - із повсякденних закарпатських розмов. ◆ - Я тобі пораджу, що маш чинити. Ще тя будуть честовати. Йой-йой!.. Но, лягни собі збоку, неделко від колиски. Я вхоплю дитину й понесу. Отець і мати зачнуть ревати. Ти мене догониш і відбереш. Зрозумів? - Айно. - Закарпатська народна казка "Про щирого пса"/Видання "Зачаровані казкою", в записах Петра Лінтура