Агов!
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 15:23, 22 червня 2023; I.yakovleva (обговорення • внесок)
Аго́в! Аго́сь! меж. Означаетъ призывъ и откликъ: Ay! го, го! Эй! Послушай! Аго́у, старий! — Агоу! — Чи Семену пак буде годів з 20? — Ато ж. Морд. О. 1861. 20.
Сучасні словники
АГОВ, виг. Уживається, коли треба привернути чиюсь увагу, покликати когось або відгукнутися на чийсь заклик. Підняв голову догори і став командувати: «Агов, десятські! набийте на арештанта заліза та посадіте у холодну» (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 262); [Панюта:] Агов! Чи чуєш? Щось тріщить у лісі! (Іван Франко, IX, 1952, 273); — Валю, чуєш, агов, я живий! (Андрій Малишко, II, 1956, 179). Незмінювана словникова одиниця
Ілюстрації
Джерела та література
Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 17.
Зовнішні посилання
[[1] Академічний тлумачний словник (1970—1980)]