Но
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 19:57, 14 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Но, сз. 1) Только, лишь. Чи всім людям таке горе, чи но мені молоденькій? Грин. III. 248. Так і на всьому, шо но ідол робив. Драг. 15. Гляди ж, прийди, а но тільки не прийдеш, то буду на тебе гніватись. Грин. III. 502. 2) Же, ка. Глядино! Слухайно! 3) = Але. (Рѣдко употребляется и только нѣкоторыми писателями). 4) межд. = Ньо.
