Нічник
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 18:56, 14 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Нічник, -ка, м. Въ жилищѣ горныхъ гуцульскихъ пастуховъ тотъ изъ нихъ, на обязанности котораго лежить поддерживать ночной огонь, варя на немъ завтракъ, и сторожить всю стоянку. Шух. I. 216, 190. См. Ночник 3.