Чоломкання

Чоломкання, -ня, Взаимные поцѣлуи, [ чоло́мкан’:а ]

Сучасні словники

Чоломкання - вітатися, здоровкатися з ким-небудь, міцно тиснучи руку або схиляючи голову в поклоні, цілувати один одного при зустрічі, прощанні і т. ін. Приклади з української літератури:

• Тут всі з Енеєм обнімались, Чоломкались і цілувались. Побачивши Князька свого (Іван Котляревський, I, 1952, 146);
• Писар їх [хлопчиків] навчає, люди вклоняються їм, навіть сам старшина чоломкається з ними за руку (Степан Васильченко, I, 1959, 96).
• Парубки тим часом чоломкаються з дівчатами: дівчата соромляться, штовхають одна одну (Марко Кропивницький, I, 1958, 80);
• Юрію, ти живий? — бережно обіймає вчитель Дзвонаря, й вони тричі хрест-навхрест чоломкаються. — Живий, шибенику? (Михайло Стельмах, I, 1962, 647).
• Чиста вода вас обливає, чоломка і в груди, і в плечі, лоскоче попід боками (Мирний, IV, 1955, 316).

відмінок	однина	множина
Називний	чоло́мкання	чоло́мкання
Родовий	чоло́мкання	чоло́мкань
Давальний	чоло́мканню	чоло́мканням
Знахідний	чоло́мкання	чоло́мкання
Орудний	чоло́мканням	чоло́мканнями
Місцевий	чоло́мканню, чоло́мканні	чоло́мканнях
Кличний	чоло́мкання	чоло́мкання

Ілюстрації

Джерела та література

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980); Словник UA

Зовнішні посилання

https://goroh.pp.ua/Словозміна/чоломкання