Чепкий
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 11:24, 19 травня 2023; Vofomenko.frgf22 (обговорення • внесок)
Чепкий (чіпкий) , -а, -е. 1) Ловкій, аккуратный. 2) Цѣпкій. Чепкий як рябець. Мнж. 163. Ум. Чепке́нький. Вона в нас чепкенька дівчина. Чепко нар. Ловко, опрятно, аккуратно, красиво. Треба чепко ходити, будуть хлопці любити. Чуб. І. 246. А таки свині чепче за тебе їдять: скільки понакришував та понакидав.
чепкий Рід - прикметник
чепкий Словоформи слова:
Називний | чепкий | чепка | чепке | чепкі |
---|---|---|---|---|
Родовий | чепкого | чепкої | чепкого | чепких |
Давальний | чепкому | чепкій | чепкому | чепким |
Знахідний | чепкого | чепку | чепке | чепких |
Орудний | чепким | чепкою | чепким | чепкими |
Місцевий | на/у чепкому | на/у чепкій | на/у чепкому, чепкім | на/у чепких |
- Чепурна дівчинка.jpg
Папуга ЧЕПУРИТЬСЯ: https://www.youtube.com/watch?v=sy3nV5DqYJM {{subst:Шаблон:Словник Грінченка і
сучасність|підрозділ=Факультет романо- германської філології}}