Хирий

Хи́рий, -а, -е = Хирний. Дід Омелько хирий. О. 1862. VIII. 20.

Зміст

1 Сучасні словники
- 1.1 Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
2 Згадування в творах
3 Ілюстрації
4 Медіа
5 Іншими мовами
6 Використані джерела

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

1. Який ослаб, виснажився через хворобу; кволий, немічний, худий. — Гарна людина цей хирний чех? — лепетав важкий Балабуха, погладжуючи сиву бороду _{(Нечуй-Левицький, III, 1956, 221)}; — Такі ви були, як пригадую собі, хворобливі обоє та хирні на вигляд... _{(Петро Козланюк, Мандрівники, 1946, 54);}

на що. Який хворіє якоюсь хворобою. [Стара Бавмертиха:] Він таки хтів її взяти, та вже тоді був зовсім хирний на груди _{(Леся Українка, IV, 1954, 215)}; По болоні [оболоні] хирні коні.. Ходять самопас _{(Іван Франко, XIII, 1954, 179)};

Який погано росте або в'яне, засихає (про рослини); чахлий. Кози Об'їдають хирні лози... _{(Михайло Старицький, Поет. тв., 1958, 56).}

2. перен., зневажл. Нікчемний, нікудишній. Мовчи, хирний! _{(Номис, 1864, № 13094)}; А бач, Рябко, а бач!.. не гавкай, не ганяйсь; Ляж, хирний, та й мовчи, із Паном не рівняйсь! Чого брехать? _{(Гулак-Артемовський, Байки.., 1958, 53)}; — А ви, мамо, як знаєте про Зосю? — спитав син. — А хто бігав цілісінький вечір слідком за тобою, як не та хирна Зося? _{(Нечуй-Левицький, I, 1956, 187).}

Згадування в творах

Малесенький англичанин [англієць] живе з слугою, недоросток собі, слабий, хиренний, не може ходити, возять його у возику, як погода, гуляти. (Марко Вовчок, I, 1955, 377)
Як тій болячці, як тій хирі, Громадою годили Тому борцеві… Вередує, Як той панич… І де взялось? Таке хиренне? Все село Проклятого не нагодує. (Тарас Шевченко, II, 1963, 101)
А щоб збудить Хиренну волю, треба миром, Громадою обух сталить. (Тарас Шевченко, II, 1963, 320)