Палання

Палання, ня, с. Пыланіе. На вдержу в серці полум’я-палання. К. МБ. XI. 146.

Сучасні словники

Орфографічний словник української мови

Пала́ння. іменник середнього роду

Одинадцятитомний «Словник української мови» (або СУМ-11)

ПАЛА́ННЯ, я, с. Дія за знач. пала́ти. З кратерів огонь своє палання ніс (Ус., Листя.., 1956, 152); Найкращий дар землі, найкраще Палання сонця в них [гронах] горить (Перв., II, 1958, 138); Рильський в роки небувало жорстокої і важкої війни запалав таким ярим червоним цвітом.. враженої і розгніваної любові до Батьківщини, що це палання саме стало актом подвигу, актом духовного і мистецького геройства (Вітч., 3, 1965, 197).

Одинадцятитомний «Словник української мови» (або СУМ-11)

палання -я, с. Дія за знач. палати.

Ілюстрації