Забагнити
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 09:09, 20 квітня 2023; Morosokhatska.fitu20 (обговорення • внесок)
Забагни́ти
Зміст
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.
Забагни́ти, ся. См. Забагнювати, ся.
Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, 1972.
ЗАБАГНИ́ТИ див. забагнювати.
ЗАБА́ГНЮВАТИ, юю, юєш, недок., ЗАБАГНИ́ТИ, ню, ниш, док., перех., діал. Забруднювати болотом, багном. — Він [чоловік] береги мої.. Вмурує в камені, .. Так мулом воду забагнить (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 293).
Цитати української літератури з використанням слова "забагнити"
"— Доведеться таки попаскудити наші лицарські шаблі та забагнити наші дорогі кунтуші в болоті, — обізвався князь Збаражський. — Це неслава для наших дорогих шабель." (Нечуй-Левицький Іван Семенович - "Князь Єремія Вишневецький")