Часина
Зміст
Словник Грінченка
Часина, -ни, ж. Время, минута. Мет. 254. У саму ту часину, як я побачився з Марком, її заручили. Стор. М. Пр. 57. Ум. Часинка. МВ. II. 130. Часиночка. Чуб. II. 97. Ні на часиночку не дав собі одпочинку. К. ЧР. 313. Забіг на часиночку до удови. Рудч. Ск. II. 54.
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ЧАСИ́НА, и, жін., розм. Невеликий проміжок тривалості якоїсь дії, що становить годину або кілька хвилин. Петрій ліг був на часину на постіль і заснув (Іван Франко, VIII, 1952, 245); Розмова на часину перервалася; обидва задумалися (Панас Мирний, I, 1954, 350); Через якусь часину — буде готова [картопелька] (Юрій Збанацький, Єдина, 1959, 29).
Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
ЧАСИНА -и, ж. , розм. Невеликий проміжок тривалості якоїсь дії, що становить годину або кілька хвилин.
Орфографічний словник української мови
ЧАСИНА - часи́на іменник жіночого роду розм.
Ілюстрації
|
|
Медіа
Див. також
Джерела та література
Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 276.
Словник української мови у 20 томах
Орфографічний словник української мови
Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
