Кукібник

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Словник Грінченка

Кукібник, -ка, м. Рачительный, заботливый человѣкъ. Ум. Кунібничок. Черниг. г.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

КУКІ́БНИК, а, чол., діал. Дбайливий чоловік.

Словник української мови у 20 томах

КУКІ́БНИК, а, ч., діал.Дбайливий чоловік; добрий господар.До людей він був .. не лиходій, в хазяйстві – дбаха невсипущий, кукібник мозолистий (О. Кониський).

Орфографічний словник української мови

Кукі́бник іменник чоловічого роду, істота діал.

Ілюстрації

Кукібник.jpg Малюнок родина.jpg

Медіа

Див. також

Джерела та література

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 387.

Словник української мови у 20 томах

Орфографічний словник української мови

Зовнішні посилання