Куделиця

Словник Грінченка

Куде́лиця, -ці, ж. = Куделя. Вас. 202. В тую метелицю куделила б куделицю. Мет. 236. Ой прялаб я куделицю, головка болить. Нп.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

КУДЕ́ЛИЦЯ, і, жін. Те саме, що кужіль. Як погнала бабусенька куріпочку пасти, Сама сіла під тиночком куделицю прясти (Україна сміється, I, 1960, 342); Біля стовпа, що підпирає стелю, прив'язана куделиця (Євген Кравченко, Квіти.., 1959, 43); * Образно. Осідаючи.., затягав [присмерк] сивою куделицею темні водянисті марева дібров та лісів (Михайло Стельмах, I, 1962, 418).

Словник синонімів української мови

КУ́ЖІЛЬ ч. (прядиво або вовна, намотані на кужівку), КУЖІ́ЛЬ ж., КУДЕ́ЛЯ, КУДЕ́ЛИЦЯ, КУЖЕ́ЛИНА розм., КУЖЕ́ЛИЦЯ розм. На припічку мати пряде кужіль (М. Стельмах); Як погнала бабусенька куріпочку пасти, Сама сіла під тиночком куделицю прясти (пісня).

Ілюстрації